У пошуках стародавньої Акмечеті. Частина третя

Мечеті Прибужжя на старовинній карті
Мечеті Прибужжя на старовинній карті
Маджар
Маджар
Прибужжя
Прибужжя
Руїни стародавньої Акмечеті на Google maps
Руїни стародавньої Акмечеті на Google maps
Укріплення часів ЗО на річці Солоної
Укріплення часів ЗО на річці Солоної
Мечеті Прибужжя на старовинній карті
Маджар
Прибужжя
Руїни стародавньої Акмечеті на Google maps
Укріплення часів ЗО на річці Солоної
20.09.2018
Оцініть статтю: 
(76 оцінки)
Олександр Степа...
Зображення користувача Олександр Степанченко.

Найбільші міста Золотої Орди, по суті, були мегаполісами з розвиненою інфраструктурою та десятками тисяч жителів, не тільки економічними, а й культурними центрами.

Одним із таких гігантів був Маджар, розташований на Північному Кавказі. Площа міста становила близько 600 гектарів (для порівняння: стародавній Київ у період свого розквіту займав площу в 200 гектарів). Маджар занепав після походу проти Золотої Орди еміра Тамерлана в 1395 році. Після цього місто проіснувало ще півтора століття, входячи до складу Астраханського ханства.

Археологи, що ведуть розкопки золотоординських міст, відзначають, що вони будувалися ніби за одним проектом, були схожі у плануванні та за архітектурним особливостям, які відрізняли їх від пізніших міст Кримського ханства чи Османської імперії. Нерідко будинки міських жителів нагадували юрти кочівників. Зібрані з дерев’яних щитів і поставлені на кам’яний фундамент вони були прямим свідченням того, що ще недавно мешканці такого будинку вели кочовий спосіб життя.

Арабський мандрівник Ібн Баттута, який відвідував Золоту Орду, писав про згадуваний вище Маджар: «Місто Маджар велике, одне з найкращих тюркських міст, на великій річці, з садами і рясними плодами. Ми зупинилися там у скиті благочестивого, релігійного, старого шейха Мухаммеда Ельбатаіха, родом з Батіаха Іракського… Султан і хатуні самі відвідують шейха та отримують від нього благословення. Вони роздають милостиню і великі подарунки, особливо жінки, які дають великі милостині і творять добрі справи. У місті Маджар ми здійснили соборну молитву, після закінчення якої на амвон зійшов проповідник Іззеддін, один із правознавців і знаменитостей Бухари, у якого було безліч учнів і читців, що читали перед ним. Він проголосив проповідь та нагадування, причому були присутні начальник міста і старійшини його».

У той час як Маджар, Укек, Сарай та інші міста Північного Кавказу та Поволжя ще квітли, на Південному Бузі ситуація істотно змінилася. У 1349 році польський король Казимир III Великий захопив Львів — великий економічний і політичний центр Західної Русі. Саме Львів був однією з кінцевих точок транзитної торгівлі з Кримом. З кінця XIII століття півострів перетворився на величезний ринок, на якому продавалися товари з Китаю, Хорезма, Кавказу та Близького Сходу. Сухопутним шляхом ці товари йшли в Європу, передусім, через Львів.

Після падіння Львова почався період згасання транзитної торгівлі. Остаточно вона занепала після того, як литовський князь Ольгерд захопив Київ і вийшов до узбережжя Чорного моря. Життя у золотоординських містах на Південному Бузі поступово завмерло. Цьому сприяв і тривалий період внутрішньої нестабільності в Золотій Орді, який завершився лише в 1380 році з приходом до влади в державі хана Тохтамиша.

Ймовірно, Тохтамиш здійснив певні кроки, щоб повернути під свій контроль землі між Дністром і Південним Бугом. Про це побічно свідчить і факт будівництва на березі Дніпра резиденції хана — Догангечита. Чи почав би володар Золотої Орди будувати свою резиденцію на її кордоні, ризикуючи потрапити під раптовий напад агресивних литовських князів.

Догангечит був узятий військами Тамерлана під час його другого походу проти золотоординської держави в 1395 році. Окремі загони середньоазіатського завойовника доходили навіть до стін Києва. Цілком можливо, що армія Тамерлана досягла і берегів Південного Бугу. Для того, щоб підтвердити або спростувати цей факт, знадобляться серйозні дослідження та археологічні розкопки.

Незважаючи на численні факти, які свідчили про те, що район середньої течії Південного Бугу є зосередженням пам’яток матеріальної культури мусульманських держав, це ніяк не вплинуло на прагнення археологів провести масштабні розкопки. А між тим, «чорні археологи» вже давно і наполегливо копають на місці Чичиклії, майже повністю знищивши залишки середньовічної фортеці.

Результати «роботи» «чорних археологів» можна побачити на українських і міжнародних інтернет-аукціонах. Це рідкісні музейній цінності, монети Золотої Орди, Кримського ханства та Османської імперії. Там продаються унікальні ювелірні вироби, комплекси зброї та обладунків. Фактично, іде розграбування культурної спадщини ісламського періоду в історії України.

Однак не все так погано. В останні роки українські археологи почали вести активні розкопки золотоординського городища Кінські Води. В результаті цієї роботи були знайдені численні свідоцтва існування в гирлі Дніпра великого міського центру з численними мечетями і мавзолеями. Крім того, ведуться розкопки резиденції беклярбека Мамая на Кучугурському городищі, яке датується другою половиною XIV ст.

Що стосується мусульманських міст на Південному Бузі, то інтерес до них виник зовсім нещодавно. Насамперед, йдеться про пошуки золотоординської Акмечеті. За роботу взявся Миколаївський краєзнавчий клуб, який провів досить серйозну роботу, маючи лише скромні можливості. Використовуючи програму Google maps, краєзнавці спромоглися визначити район розташування стародавньої Акмечеті. Після цього їх експедиція послідувала в район балки Мечетна.

Буквально відразу миколаївці виявили фундаменти будівель, а також руїни стін, кам’яні кладки, які з усією очевидністю свідчать про існування великого міського поселення. Використовуючи старовинні карти та спогади мандрівників, краєзнавці спромоглися з достатньою точністю локалізувати місцезнаходження середньовічного міста. Завдяки їх роботі, в майбутньому археологи зможуть провести розкопки, які дозволять відкрити нову сторінку в історії мусульманських держав на території України.

Олександр Степанченко

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.